Chronic Infantile Neurological, Cutaneous and Articular syndrome (хронічний малюковий неврологічний, шкірний та артикулярний синдром)
або
Neonatal Onset of Multisystem Inflammatory Disease (мультисистемне запальне захворювання з дебютом у неонатальному у періоді)
Синдром CINCA/NOMID належить до автозапальних захворювань (Systemic autoinflammatory diseases – SAID), група кріопіринопатій. Автозапальні захворювання – це група вроджених порушень системи неспецифічного імунітету (одна з категорій первинних імунодефіцитів), які призводять до епізодичних чи перманентних системних запальних реакцій організму та часто викликають руйнування власних органів та систем.
Захворювання CINA/NOMID викликається мутаціями у гені CIAS1 (cold induced auto-inflammatory syndrome), інша його назва NLRP. Мутації у гені CIAS1 ведуть до підвищеної продукції ІЛ-1-β (один із найпотужніших прозапальних цитокінів), що у кінцевому результаті викликає розвиток захворювання – розвиток системного запалення із пошкодженням різних органів.
Тип успадкування: аутосомно-домінантний.
Частота: 1 на 1 000 000
Синдром CINCA/NOMID характеризується важким та безперервно прогресуючим перебігом. Перші симптоми CINCA/NOMID можуть з’явитись уже протягом перших днів чи тижнів життя дитини.
Основними проявами є:
- Рання поява симптомів (перші дні / місяці життя)
- Передчасне народження (1/3 випадків)
- Перманентна запальна реакція (ШОЕ, СРБ, лейкоцитоз, хронічна анемія запалення тощо)
- Висипання, які нагадують кропив’янку (100% пацієнтів). Не свербить, мігрує
- Артралгія / артрит
- Надмірний ріст кісток
- Асептичний менінгіт (майже у 100% пацієнтів), гідроцефалія, підвищення внутрішньочерепного тиску
- Макроцефалія, коротка статура, короткі товсті кінцівки
- Сенсоневральна втрата слуху
- Набряк диску зорового нерва
- Атрофія зорового нерву та сліпота
Інші характеристики синдрому CINCA/NOMID:
- Передчасне окостеніння надколінника та кісткових епіфізів • У 40% пацієнтів не вдається генетично верифікувати діагноз. • Лейкоцитоз із зсувом формули вліво
- Високі ШОЕ, СРБ, SAA
- Нейтрофільний плеоцитоз, наявність білка у ЦСР
- Відсутність ознак інфекції
- Нейтрофільні периваскулярні інфільтрати у шкірі
Гарячка носить інтермітуючий характер. Висипання на шкірі відрізняються у різних пацієнтів, що залежить від активності захворювання. Ураження суглобів та кісток також відрізняються серед пацієнтів. У 2/3 з них – це транзиторні артралгія та набряк великих суглобів. В іншої третини пацієнтів – мають місце інвалідизучі ураження суглобів. За найважчих проявів спостерігаєтья ексцесивне розростання епіметафізарних хрящів особливо довгих кісток, суглоби деформуються, розвиваються контрактури та дегенеративна артропатія. Ураження ЦНС розвивається майже у усіх пацієнтів внаслідок хронічного асептичного менінгіту та лейкоцитарної інфільтрації. На тлі підвищеного внутрішньочерепного тиску маються місце біль голови, судоми, набряк диску зорового нерва, затримка розумового розвитку, спастичні паралічі паралічі нижніх кінцівок. Ураження очей проявляється у 50% пацієнтів увеїтом, задній увеїт складає 20%. Атрофія диску зорового
нерва може призводити до сліпоти. При CINCA/NOMID можливий розвиток сенсоневральної глухоти.
Діагностика:
- Клінічні прояви
- Лабораторні маркери запальної реакції
- Генетична верифікація діагнозу
Лікування
Використовуються блокатори інтерлейкіну-1: анакінра або канакінумаб. Вчасно розпочате лікування дозволяє повністю контролювати захворювання. Пацієнти живуть повноцінним життям.
- Анакінра – це рекомбінантний антагоніст рецептора інтерлейкіну 1-бета. • Канакінумаб – це людське моноклональне антитіло до інтерлейкіну 1- бета.
Стартова доза анакінри становить 1-2 мг/кг п/ш, щодення уведення. За потреби, у разі недостатнього контролю за клінічною симптоматикою та збереженням запальної активності у крові, дозу анакінри слід підвищити до 5 та інколи і до 8 мг/кг/добу. Трапляється, що під час тривалого лікування анакінрою спостерігається звикання до препарату, тому, дозу останнього потрібно збільшувати. Доза анакінри для дорослих пацієнтів – 100 мг/добу. Принцип її застосуваання у дорослих такий же, як у дітей. Якщо відсутній достатній терапевтичний ефект на уведення анакінри, проводять його зміну на канакінумаб. Доза канакінумабу становить 2-4 мг/кг 1р/8 тижнів (у дітей залежно від маси тіла та віку) або 150 мг 1р/тиждень (у дорослих). За необхідності доза канакінумабу може бути збільшеною до 8 мг/кг у дітей та до 600 мг, відповідно, у дорослих.
